Заснування школи
Під час перебування Галичини у складі Австро-Угорщини, було проведено освітню реформу. Саме тоді, в 1772р., громада с. Шпиколоси збудувала приміщення школи.
Дане приміщення було вимуроване з цегли, покрите соломою(стріхою). Воно ділилося на дві половини, в одній з яких був клас, де навчалися діти різних вікових груп. В другій – працював професор(вчитель). Мовою навчання в школі була польська, а українська мова викладалася як предмет. Багато дітей шкільного віку були поза школою, тому що допомагали батькам по господарству.
У 1933 році у школі навчала учителька Яніна Грабец. Після неї вчив дітей Юзик Урбаник, а українську мову – Даревич. Ці вчителі жили вже в сільських будинках. 

В 1939 році вчителювали Чепак Микола і Ковальський Володимир, жителі села. Навчання проводилося в приміщенні колишнього будинку «Кулка Рольнічего» Підручники учні купували самі і передавали один одному. До школи носили книжки в хустині або в кобелі (солом’яна сумка з двома ручками).
Під час німецької окупації навчання в школі проводилося несистематично. Директором школи був Караванський Я.О. (пізніше кущовий пропагандист крайової лоївки УНС).
Школа 1944 – 1980 років
Після повернення Радянської влади навчання в школі було відновлено. Школа носила статус семирічної до 1955 року, в якій навчалися не тільки діти села Шпиколос, а й з навколишніх сіл: Ремезівців, Угорців, Жукова. Згодом школа стала восьмирічною. Навчання проводилось у двох приміщеннях: для початкових та старших класів.
У 1960 році за ініціативи директора школи Гая Є.М. та за рахунок коштів на ремонт школи збудовано ще одне приміщення, в якому було два класи і навчальна майстерня.
У 80-х роках почалося укрупнення шкіл. Районна влада вирішила закрити Шпиколоську восьмирічну школу і перевести дітей на навчання у новозбудовану Ремезівцівську середню школу. Батьки не погодилися з цим рішенням. Своїм коштом батьки відремонтували шкільні приміщення. Четвертого вересня діти уже навчалися в дві зміни у рідній Шпиколоській школі.
Будівництво нової школи
За вказівкою В. І. Федоришина, завідувача районним відділом освіти, у 1989 році почали виробляти технічну документацію на будівництво нової школи.
У березні 2001 року у селі Шпиколоси сталася незабутня подія: відбулося відкриття нової, чудової довгоочікуваної школи, а в 2004 році наша школа стала повною середньою школою I – III ступенів.
Вимогливими директорами та творчими організаторами в історії школи ввійшли: Караванський Ярослав Романович (під час німецької окупації), Молчко Павло Іванович, Мишко Галина Дмитрівна, Бич Володимир Михайлович, Гай Євген Михайлович, Проць Петро Михайлович, Гевко Ганна Василівна, Галян Марія Михайлівна.
Школа сьогодні
У школі дружний педагогічний колектив з 20 учителів. З них із вищою освітою 19 . Директором школи є Галян А.В., заступником із навчально-виховної роботи – Балич Л.Г., заступником із виховної роботи – Муц О.М. 
Понад 40 років віддали школі учителі: Гуляк Б.П. (учитель історії) та Гайдар Г.В. (учитель української мови та літератури).

Мандрують учні цікавими сходинками математики на уроках Бурлачок А.З., любити й оберігати природу навчає школярів учитель біології Гуляк Л.П., виховує дітей на засадах християнської моралі, доброти, людяності, милосердя і любові Гайдар Г.В., вчитель християнської етики, творчо ведуть у світ знань молодших школярів Чіпак Г.Й., Муц Г.Г. та Вульчак О.Й. 25% педагогічного колективу становлять молоді вчителі.
серед них – учитель німецької мови Буняк О.М. та Семираз М.М., вихованці
яких неодноразово виборювали призові місця на олімпіадах і конкурсах.
У школі створено музей гончарства з цікавими експонатами



Школа пишається низкою випускників, які обрали хороші професії, стали відомими людьми.
Наша школа за довгий період роботи дала путівку в життя 40 учителям, які є вихідцями нашого села.
Гордістю школи є такі випускники Ігор Михайлович Галян - викладач Дрогобицького педагогічного університету, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології; Володимир Володимирович Галян – викладач Волинського національного університету, кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фізики; Володимир Григорович Гайдар – головний архітектор м. Івано-Франківськ; Василь Петрович Колішко – аспірант Львівського національного університету; Василь Олексійович Зарічний – хірург-травматолог, США; Євгенія Гайдар – терапевт смт. Красне; Марія Василівна Галян - санітарний лікар м. Самбір; Григорій Володимирович Білецький – фармацевт;
![]()
Михайло Вікторович Чепак, Володимир Михайлович Киркало - священики; Ярослав Васильович Вітровий – приватний підприємець; Зеновій Михайлович Гевко – приватний підприємець м. Золочів; Богдан Богданович Гуляк – професійний музикант Львівської оперної студії; Надія Василівна Семчишин – інженер-технолог; медичні сестри-фельдшері: Семчишин М.В., Чорнолецька М.В., Чіпак В.Г., Рибка О.Я., Галян М.Д.,
Чіпак О.В., Полянчич Н.В., Гуляк Д.Г., Рибка Г.В., Рибка У.М..
Чимало випускників повернулися працювати у рідну школу. Серед них потрібно відзначити: Гуляк Б.П., Гайдар Г.В., Галян А.В., Муц О.М.. Муц Б.Д., Муц Г.Г., Гайдар Г.В., Балич Л.Г., Буняк О.М., Гайдар А.Г., Чіпак І.М.,Вульчак Н.М., Град М.В.
Михайло Вікторович Чепак, Володимир Михайлович Киркало - священики; Ярослав Васильович Вітровий – приватний підприємець; Зеновій Михайлович Гевко – приватний підприємець м. Золочів; Богдан Богданович Гуляк – професійний музикант Львівської оперної студії; Надія Василівна Семчишин – інженер-технолог; 
