Година пам'яті "Село Шпиколоси... Спалене, але не скорене"
19 квітня у Шпиколоському ЗЗСО пройшла година пам’яті «Село Шпиколоси… Спалене, але нескорене». Учні пригадали всім присутнім про трагічні події 80 –ти річної давнини, що відбувалися у Шпиколосах.
18 квітня 1944 року на третій день Великодніх свят, на світанку, село було оточене з усіх боків німецькою каральною експедицією. Багато наших односельчан загинули від куль, багато задихнулися від диму у погребах, молодих дівчат і хлопців окупанти забрали на примусові роботи до Німеччини, а село згоріло. Із 300 хат неушкодженими залишилися лише 42.
Третій день Великодніх свят був страшним і сумним. Гора загиблих, пожарище, згорьовані, зчорнілі люди – виглядало все дуже страшно. Ті, хто уникнув вивозу або розстрілу, влаштували убитим жертвам звірячого нападу збірний похорон. На шпиколоському кладовищі виросла свіжа могила – ще один доказ тих звірств, які чинили окупанти на нашій рідній землі.
Під час заходу лунали сумні вірші, спогади, пісні. І скільки б не пройшло часу дата 18 квітня завжди озивається у серцях жителів нашого села невимовним смутком і жалем за рідними людьми, котрі загинули у цей страшний день.
Також школярі провели історичні паралелі між минулим і сьогоденням. Адже знову ворог прийшов на нашу землю, щоб нас знищити.
Учасники години пам’яті закликали усіх присутніх згадати у молитвах невинно вбитих односельчан і завжди пам’ятати про ці події, передавати спогади і розповіді наступним поколінням.
Помолимось за мертвих і живих…
За душі тих, кого уже немає…
Чий ясний зір погас і голос стих,
Хто нашої молитви так чекає.
Заплаканої свічечки вогонь
Осяє душі, дасть молитві сили.
І квіти з теплим дотиком долонь
Весняним сумом ляжуть на могили.
Нехай почують сині небеса:
Ми віримо в Господнє воскресіння!
І молимо ми Господа Христа,
Щоб душі вів до світла,
До спасіння.
